113 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
Віталій «Ангел», військовослужбовець 8 батальйону 113 ОБр ТрО. Віталію було лише двадцять два, коли він добровольцем приєднався до Сил територіальної оборони.
Вік, коли ще вчорашні мрії пахнуть кавою, дорогами і планами на «потім». Але в нього «потім» не було- було «зараз». І це «зараз» почалося з прикладу батька.
Батько пішов добровольцем у 2022-му. Служив у 95-й ДШБ. Пройшов бої, фронт. Син не говорив гучних слів і не давав клятв. Просто одного дня зібрався і пішов. Добровільно.
Він не хотів служити у тилу, знайшов бойовий підрозділ - 8-й (11-й) батальйон територіальної оборони, який став для нього другим домом. А точніше - єдиним. Бо дім залишився десь далеко, за картою, за зв’язком, за життям, яке більше не було простим.
Потім був Херсон, острови, вода, багно, холод, Каховське море, де небо інколи падало на землю разом із мінами.
Там, у тяжких боях, «Ангел» отримав тяжке поранення. Але після лікування повернувся до своєї другої родини – до рідного батальйону. І знову запеклі бої.
Сто сімдесят два дні безперервно провів Віталій на позиціях.
Ні відпусток, ні пауз, ні «перепочити».
Віталій згадує прорив ворога у наш тил. Лісосмуга, де смерть завжди десь поруч. Між нашими позиціями і суміжниками була невеличка посадка, та на пів четверту ранку, коли раптом зник радіозв’язок, зненацька у нашому тилу почався стрілецький бій.
Тоді троє ворогів знайшли свій останній шлях в українській землі.
Свій День народження Віталій зустрів там, на позиціях. Наречена Діана, військовослужбовиця його ж батальйону, скинула дроном свій подарунок. Їй лише девʼятнадцять, та прийшла вона до війська щоб бути поруч з коханим: "Якщо щось треба тобі чи хлопцям звертайтеся , прошу не мовчи завжди допоможу сонце, Тримайтеся, коханий думками я завжди поруч ..", " Ви герої ви молодці !!! Всі чекають на вас , Тримайтеся хлопці... " . Також вона солодке у вигляді тістечка відправила , снеки всілякі які я люблю . Та й після дня народження відправляла і не одну…" – пригадує Віталій ті не прості часи перебування між життям та смертю.
Бойове братерство це більше ніж дружба. Це спорідненість, спаяна Божою силою, коли кожного дня перебуваєш між життям та смертю.
Привітати його зі святом з іншої позиції прийшов побратим, який подарував йому вирізану власноруч із мінометного ящика фігурку Віталія – бійця сил ТрО.
Цей подарунок став більш ніж жестом ввічливості - він був мовчазним зізнанням у братерській любові й довірі, знаком того, що між ними народилося не просто бойове товаришування, а справжня, вистраждана війною спорідненість душ, скріплена окопами, жертовністю та спільною вірою в Перемогу.
Війна не закінчується, коли стихають вибухи. Вона залишається всередині. В очах. У снах. У різкій тиші. В тому, що більше не дратує дрібне, бо справжнє горе вже було.
Йому лише двадцять чотири.
А за плечима — життя, яке не вміщується в цей вік.
І поки хтось рахує дні до відпустки, він рахує дні, які вистояв. І ті, які ще доведеться.
Бо він пішов не заради війни. Він пішов заради того, щоб вона не прийшла далі.
У незалежній Україні виросло та гідно виховано нове покоління нашої молоді, за якими майбутнє країни, яким її розбудовувати та захищати, і це майбутнє за тисячами таких молодих хлопців як наш «Ангел».
Телефон Рекрутингового центру 113 ОБр ТрО: +38 097 123 78 56
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1DrwevNRi6/
