Туберкульоз – особливо небезпечне інфекційне захворювання

Дата: 25.03.2025 12:46

Кількість переглядів: 34

Передається туберкульоз від людини, яка має відкриту форму туберкульозу (з активним бактеріовиділенням), до іншої людини повітряним шляхом під час кашлю, розмови, чхання тощо. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту і від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Ймовірність розвинення хвороби після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію, розвивається туберкульоз.

Туберкульоз — виліковне захворювання, успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів і дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярності прийому ліків.

БЦЖ – це вакцина, яка ставиться дитині в перші дні життя для захисту від подальшого інфікування туберкульозом, це жива вакцина з настільки ослабленими мікобактеріями, що вони не здатні спричинити захворювання.

Важливо дотримуватися Національного календаря профілактичних щеплень і вчасно захищати своїх дітей від загроз.

На туберкульоз може захворіти кожен, проте деякі мають більший ризик виникнення захворювання, а саме:

• особи, які контактували з людьми, які хворіють на туберкульоз;
• особи, які живуть з ВІЛ (вірус імунодефіциту людини);
• особи, які працюють або працювали в минулому у виробничих умовах із впливом діоксиду кремнію (головним чином, шахтарі і працівники металургійної галузі);
• особи, які перебувають в ізоляторі тимчасового утримання; особи, узяті під варту, або засудженні до позбавлення волі, які перебувають в слідчих ізоляторах/установах виконання покарань; особи, які звільнилися із місць позбавлення волі; персонал, в т.ч. медичний, слідчих ізоляторів та установ виконання покарань;
• медичні працівники, які контактували з людьми, які хворіють на туберкульоз;
• особи з вперше виявленими фіброзними залишковими змінами в легенях, які не отримували лікування від туберкульозу;
• особи з захворюваннями, що призводять до ослаблення імунітету (злоякісні новоутворення, цукровий діабет, отримання імуносупресивної терапії, отримання терапії інгібітором ФНП-α);
• особи, які зловживають алкоголем чи вживають наркотики;
• мігранти, в тому числі, внутрішньо переміщені особи;
• військовослужбовці;
• особи, які перебувають за межею бідності (зокрема, особи, які перебувають на обліку як малозабезпечені);
• особи без визначеного місця проживання;
• особи, які раніше лікувались від туберкульозу;
• особи з хронічними респіраторними захворюваннями;
• особи із захворюванням на пневмонію;
• курці;
• особи із дефіцитом харчування або особи з ІМТ ≤ 18;
• особи із гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням;
• особи із хронічною нирковою недостатністю;
• особи старше 60 років;
• вагітні (а також жінки у післяпологовому періоді протягом 3 місяців після пологів);
• особи, які перебувають у ЗОЗ психоневрологічного профілю;
• особи, які живуть у притулках.

Основні симптоми захворювання: кашель понад 2 тижні; підвищена температура тіла понад 7 днів; біль у грудях; постійна слабкість;  утруднене дихання; поганий апетит; підвищена пітливість, особливо вночі; безпричинна втрата ваги; кровохаркання.

Якщо ви помітили схожі симптоми у себе чи своїх близьких - якомога швидше зверніться до лікаря! Не затягуйте час і не займайтеся самолікуванням. Чим раніше було розпочате лікування, тим більше шансів на його успіх.

Діагностика туберкульозу полягає у визначенні локалізації патологічного процесу, мікробіологічному підтвердженні захворювання на ТБ та ідентифікації збудника, а також обов’язковому визначенні чутливості мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів, які застосовують для лікування.

Усіх людей, які звернулися по медичну допомогу із симптомами та захворюваннями, за наявності яких пацієнта обстежують на ТБ, а також осіб з симптомами, що можуть свідчити про туберкульоз, обстежують на легеневий та/чи позалегеневий ТБ із застосуванням загальноклінічних, мікробіологічних, радіологічних методів.

Для початкового оцінювання стану враженого органу застосовують найбільш доцільні для кожної локалізації методи дослідження:

• ультразвукове дослідження;
• рентгенографія;
• магнітно-резонансна та/чи комп’ютерна томографія;

Для обстеження легень застосовують рентгенографію органів грудної клітки (за необхідності — комп’ютерну томографію органів грудної клітки).

У людей із симптомами, що можуть свідчити про легеневий туберкульоз, зокрема за наявності тривалого кашлю, для аналізу використовують мокроту, яку досліджують за допомогою молекулярно-генетичного методу, а за неможливості отримати такий вид біоматеріалу можуть бути такі види обстежень, як фібробронхоскопічне дослідження. 

Як можна захистити себе від туберкульозу?

Найголовніше та найперше, що потрібно робити кожній людині – це регулярно проходити медичний огляд, а також робити флюорографію. Так ви зможете виявити захворювання ще на ранній стадії та тим ефективнішим буде лікування.

Пам’ятайте, ранній початок лікування при туберкульозі – запорука успішного видужання!

« повернутися